Відполіровано трохи.
Ні, не минула. Вісім довгих років
Точилась кров'ю рана та сира,
Що підло, зневажаючи ганьбою,
Росія Україні нанесла.
Але в тім пеклі, в тих пекельних муках,
Де гинули захисники АТО
Ковалися сокири - ті, що "Буки"
Рубають на небіжчицьке пальто.
Та підлого ганебного удару -
Донбасу й Криму, що їх забрала
Москва - їй виявилось мало.
Вона війною знов до нас прийшла.
І знову - "Гради", "Буки", "Іскандери",
Винищувачі й інші тралялІ
Стріляють на всі боки, як мегери,
Йдучи по нашій, по святій землі.
По мирних цілях, по жилих кварталах
Вчорашній "брат" - най до чортів іде!
З мовчазної байдужої ухвали
Свого суспільства гатить - аж гуде.
Та не надійся, вороже проклятий,
Що кара за насильство обмине.
Пліч-о-пліч проти вас встають солдати.
І мирні мешканці, ЦИГАНИ! Айнане.
Весь світ співає з нами "Ще не вмерла"
І ми тримаєм стрій. І навіки.
Останнім подихом, життям, останнім нервом,
Бо ми - нащадки славних козаків.
Бо кров'ю кожен шмат землі политий -
Всіх наших пращурів, дідів, батьків, братів.
Ми - не здамося. Вистоїм. Неситий
Бункерний дідько згине й поготів.
І нахуй підуть кораблі і танки,
Бо в бомбосховищах співають разом гімн.
Ми - разом з цілим світом. З нами правда.
Не переможуть нас. Ми стоїмо на тім.
****
Я згадувала сто разів щоночі
Того вірша. Якщо і не мине
Вкраїну чаша та - сказати хочу:
"Подавиться, тварюка, як ковтне".
2.03.2022р.